Гуляйгород


Василиха



Калина-малина



Приспівки



Чорноморець


Вверх


Василиха

Вступ: Am-Em-A

Am               Em
Як завжди, чоловіки втікають у шинок,
F                    G
Коли хочуть заховатися від власних жінок.
І, як на мене, в цьому нема нічого дивного –
Це місце ідеальне для відпочинку активного!
Ого! – скаже жінка, коли таке почує. –
Ого! Сидить у шинку – навіть вдома не ночує!
І слів моїх не чує! Й мене не помічає!
Сидить собі, нівроку, – попиває чаю!
Але скажіть – чому б мені у шинку не сидіти?
Коли сварлива жінка? Коли плаксиві діти?
Коли у чоловіка роботи так багато,
Що хочеться від неї на край землі втікати?!
А в шинку так затишно, а в шинку так приємно!
Ми часу в цьому місці не гаємо даремно!
Я вам прогарантую конкретно-натурально –
Ми в шинку час проводимо інтелектуально!

*
C             F         G          E
Гарна, гарна, Василиха, гарна молодиця,
C       E            F           E
Наробилася й у полі, йде додому стиха.

Отож, одного разу сидимо собі з друзяками,
Попиваємо пива, заїдаємо раками.
П'ємо собі, їмо собі, коротше – гуляємо,
І на пікантні теми культурно розмовляємо.
Нікого не чіпаємо! Кого нам ще чіпати?
Усіх, хто був тут зайвим, ми викинули з хати!
Нехай лягають спати – нема що тут робити,
Коли така компанія зібралась посидіти!
А в шинку дуже весело, а в шинку дуже гамірно,
У декого з присутніх з'явились ліві наміри.
Кидають ласим оком до темного куточку,
Де місцеві хльорки розсілися рядочком.
На той момент і я також добряче розгулявся,
Хоча в кишені зайвий гріш давно вже не валявся.
Вирішую в шинкові лишатися до рана,
Аж, раптом, бачу – на порозі стоїть моя кохана!...

*
Наробилася й у полі новими серпами,
Заходю я у шиньочок – п'є милий з кумами.

Ніколи у житті я не чув такої лайки!
Ніколи у житті не було такої бійки!
Вона мене дубасила, немов стару фуфайку!
Вже вибила із мене всі гроші – до копійки!
Вона мене гатила, ображена за себе,
А я плювався кров'ю та благав – не треба!
Лежатиму в лікарні поки рани не загою,
Але від цього часу я до шинку – ні ногою!

*
Годі, годі, мій миленький, з кумами гуляти!
Ходім, ходім, мій миленький, снопики складати!
Я й не косив, я й не в'язав, складати не буду!
Одчепися, задрипана, бо щей  бити буду!

А хоч же ж я задрипана, знають мене люди,
Три копиці сміття маю, на четверту буде.
Рають мене сусідоньки, ще й  добрії люди,
Вези, вези сміття в поле -  пшениченька буде.
Як вивезла сміття в поле, все ним устелила,
За моєю головою пшениця вродила.
Вези, вези, мій миленький, на базар пшеницю,
Купи, купи, мій миленький, червону спідницю.
Купи, купи, мій миленький, червону спідницю,
А я свою задрипану ще й  вище підсмичу.
Гарна, гарна, Василиха, гарна молодиця,
Обернеться кругом себе – червона спідниця.

Вверх


Калина-малина

C       G        F         E
Калина-малина ні сладка, ні горка,
C        G     F          E
Ой там заплакала солдатськая жонка.
Вона заплакала горко заридала,
Любила й кохала, в солдати й отдала.

**
Am             D
Бути солдатом дуже непросто -
C             E
Потрібно бути високого зросту,
Am              D
Щоб у формі нарядній іти на параді,
C                   E
Щоб усі, хто це бачить були справді раді!
Дуже непросто бути солдатом -
Треба тіло своє вміти замаскувати,
Тихо сидіти за густими кущами,
Зненацька почати бій з ворогами!
Раптово почати
Бій з ворогами!
Руками, ногами, і навіть зубами
Сміливо почати бій з ворогами!
Та краще, щоб з ворогом бій починати,
Треба мати гранати та автомати.
Танки, ракети, радари, гармати,
Кораблі, літаки - усе треба мати!

*
Й отдала в солдати під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б'ють барабани.
Де б'ють-вибивають, громко й вимовляють,
Розумівських хлопців в солдати приймають.

**
Дуже почесно бути солдатом -
На провокації не западати!
Нехай на паролі шпигун зазіхає -
Для нього солдат наш паролів не знає!
Бути солдатом дуже почесно -
На всі запитання давати відповідь чесно.
Якщо про медалі вдома хтось запитає -
Слід чесно казати, що медалей немає,
Медалей немає!
Якщо мама, чи тато, чи брат запитає -
Слід чесно казати, що медалей немає!
Насправді медалі не потрібні нікому,
Потрібні: подяки від воєнкому,
Значки, ордени та відпустки додому,
І крутий дизайн дембельського альбому!

*
За отецьким сином батько й мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче.
За отецьким сином браття, браття та сестриці,
А за сиротою дівки, дівки-жалібниці.

Вверх


Приспівки

A
Хочеш, я стану твоїм наркотиком?
E
Будеш мене у себе вводити!
A
Хочеш, я стану пухнастим котиком?
E
Ти мене гладь, а я буду шкодити!
A
Хочеш, стану твоєю піснею?
E
Тільки співай разом із подружками!
A
Хочеш, стану попсою російською?
E
Слухай мене - і сльози в подушку!...
G
Хто ж це там так співає?
F
З думки мене збиває!...

*
C                               Am
Брала льон, брала льон, брала матірку,
Dm                                 G
Не вдалася я у батька - тільки в матінку.
Брала льон, брала льон, брала конопельки,
Як би така до роботи, як на витребеньки.
Ой гоп, та помалу та напряла штани з валу,
Та напряла, та наділа - кажуть люди, що до діла.

Хочеш, я стану твоєю думкою?
Демай мене, якщо думати вмієш!
Хочеш, стану жувальною гумкою -
Жуй, скільки хочеш, - не потовстієш!
Хочеш, стану твоєю машиною?
Будеш мене заправляти й заводити!
Хочеш, стану мильною піною?
Пахнути буду і в очі заходити!...
Але воно все співає!
Спасу від нього немає!...

*
Я на бочці сиджу, бочка котиться,
Ніхто заміж не бере, заміж хочеться.
Кури мої, кури, рябеньки і бурі,
Якби мені чоловіка моєї натури.
Щоб горілку не пив, табаку не нюхав,
Чужих жінок не любив,
Одну мене слухав.

Хочеш, я стану твоїм льодяником?
Кремовим тортом, вівсяним печивом?
Свіжим бубликом, черствим пряником?
Пляцком, якому бракує дечого?...
Міг би я стати французькою булкою!
Міг би я стати пампушкою пишною!
Став би батоном, став би пігулкою,
Став би твоєю машинкою втішною...
Тільки ж оті співаки
Мені забивають баки!...

*
Попід мостом риба з хвостом - нікому ловити,
А лящівських парубків нікому любити.
Попід мостом - риба з хвостом, а ізверху - рибаки,
На слободі - гарні хлопці, а на горі - дураки.
Ой лин та карась та у морі трепетавсь,
Я з чорнявим ночувала, а білявий добивавсь.
Ой дай, Боже, чого хочеться,
Нехай моя голівонька не клопочеться.

Вверх


Чорноморець

Am           Em       F    G  E
Чорноморець, матінко, чорноморець,
C          F     G      F   E
Вивів мене босую ой на морозець. (2)
Am         Em    F      G E
Вивів мене босую та й питає:
C           F        G     F   E
Чи є мороз, дівчино, ой чи немає? (2)

Приспів:
G
Чорноморець п'є!
F
Чорноморець б'є!
G                     E
Чорноморець розриває серце моє!

Ой нема морозу, тільки роса,
А я молодесенька ой стою я й боса. (2)
Простояла ніченьку та й байдуже,
Бо я чорноморчика ой люблю я й дуже. (2)

Приспів.

До порога ніженьки прикипають,
Дівку дрібні слізоньки ой обливають. (2)
Я ж думала, матінко, панувати,
Довелося, матінко, ой горювати. (2)

Приспів.

Вверх